Білі рози

Слова твої - обман, І білі рози в'януть, Сизий густий туман - Ті квіти помирають. І не спасеш їх ти, Вони вже охололи, І той туман густий Нічим не допоможе. Чому їхнє життя Обірвано так рано? Чому моя душа Не загоїла рану? Невже моя душа У білих розах квітне, І ось тепер вона, Вже без надії, тихне. Мовчить собі вона - А що моє казати, Коли тонка струна Уже не може грати. Хто їй вже допоможе - Залишилась одна, Ти більше не бажаєш, Щоби співала нам...